В прокат виходить стрічка "Чому я живий"

У четвер, 4 листопада, в прокат виходить епічна історія, знята за мотивами реальних подій від режисера Віллена Новака “Чому я живий”.

Сімнадцятирічна Фрося та її коханий Льончик мріють одружитися, але батько дівчини категорично проти євреїв в сім’ї. Життя закоханих безповоротно змінюється, коли їхні рідні та мільйони інших людей стають жертвами війни. Героям доведеться пережити окупацію і фашистський терор, щоб зберегти любов та людяність у найтемніші часи.

Ця трагікомедія під іншою назвою (“Тепер я турок, що не козак”) замислювалася ще в 1990-х, але знята на Одеській кіностудії тільки зараз: після Одинадцятого конкурсного відбору Держкіно. Оповідання Митька “Тепер я турок, не козак…” було опубліковано ще в 1989 році, у 12-му номері журналу “Мистецтво кіно”. Вперше Віллен Новак почув про це приблизно тоді ж від Олега Школьник, який переказав режисерові один епізод цього оповідання Віллен Захарович був вражений. Попросив помічників знайти журнал.

Прочитав, і моє серце залишилося з цією розповіддю. Євген Митько пережив окупацію і став очевидцем страшних подій, які виклав на папері. У 2000 році бачився з ним в Москві, де він тоді вже проживав. Просиділи разом цілий день… Річ у тім, що раніше він обіцяв цей сценарій своєму другу — кінорежисерові Геннадію Полоці (зняв стрічки “Республіка ШКІД”, “Око за око” та ін.), а тут — я …. Ми проговорили багато годин, пояснював йому, як бачу фільм. І ввечері Митько сказав: “Все! Я відмовляю Полоці, і віддаю сценарій тобі. Нікому більше не дам, бо ти мене правильно розумієш”.

Тоді я зрозумів: обов’язково зніму цей фільм. Повернувся до Одеси, написав режисерський сценарій, і навіть зробив титульний лист, датований 2001 роком. Та майже 20 років фільм не вдавалося втілити на екрані. Справа зрушила з мертвої точки, коли за справу взявся Андрій Олексійович Осіпов. Разом ми боролися, у 2019 році все літо пішло на пітчинг”.

Акторів вибирали ретельно. Обговорювався кожен персонаж, включаючи ріст, вагу, очі. Одного з основних персонажів — Фросю — зіграла Анастасія Марків. Побачив її режисер випадково, коли дивився “Х-фактор”. Побачив Настині приголомшливі очі й все — відірватися не міг… Вона мольфарка. Пробував на роль Фросі й інших, але зацікавила режисера саме Настя.

Народний артист України Олексій Горбунов погодився на роль у стрічці, навіть не читаючи сценарій. Він знімався у фільму В.Новака понад 30 років тому, у драмі про штрафбат “Гу-га”. Тож режисер взяв Олексія без проб: просто вирішив — Горбунов і все…

Непередбачені ситуації під час фільмування трапляються, і потрібно швидко придумувати, як з них виходити. Ось за задумом потрібна була яблуня, а на локації вона не росте. Але потрібне дерево дістали, привезли та вкопали в землю. Вийшло дуже натуралістично, і епізод вийшов хороший.