Для багатьох з нас тварини – найкращі друзі, які потребують людської турботи, тепла та відповідального ставлення. А натомість дарують безкорисливу любов і відданість. І можуть бути не тягарем, а справжніми partners in crime.

Принаймні, для акторки серіалу “СуперКопи” на НЛО TV Ольги Сторожук усе склалася саме так. Разом із чоловіком Євгеном Лузаном вони “виховують” маленьку собачку, на ім’я Ліма. І ставлення цієї сім’ї до своєї улюблениці справді вражає. Про любов із першого погляду, миле знайомство, а також життя та подорожі з собакою Ольга розповіла в ексклюзивному інтерв’ю.

Олю, розкажіть, як вирішили завести улюбленця?

– Я завжди хотіла собі собаку, але в дитинстві батьки пропонували завести рибок. Рибки… Їх же ні погладити, ні потискати, вони не прибіжать зустрічати тебе зі школи. Словом, на рибок я не погоджувалася. А вже в дорослому віці, коли в нас із чоловіком з’явилося власне житло, ми разом почали мріяти про собаку. В один із вечорів сумували, зайшли на сайт і ввели в пошук «цуценя дівчинка». І одразу ж на фотографії помітили нашу Ліму. Це була перша собака, яку ми тоді побачили, й дивитися на інших ми вже не могли!

Яка порода у вашої собачки та чому обрали саме її?

– Ліма – той-тер’єр. Зовсім нещодавно їй виповнилося 6 років! Така вже доросла, досвідчена, розумна, але виглядає все ще як щеня. З її розмірами це нескладно – важить 1,3 кг. Ми не обирали Ліму. Ми в неї закохалися. Тому свідомо не звертали уваги на будь-які аспекти. Тільки знали, що нам потрібен маленький песик, адже ми живемо в квартирі. Для великих порід необхідно більше простору.

Пам’ятаєте вашу першу зустріч із Лімою? Які тоді відчували емоції?

– Звісно. Ми приїхали до нашої заводчиці Світлани, і до нас назустріч вибігли дрібні та грайливі той-тер’єри. Тоді ми переплутали нашу Ліму з її старшою сестрою. Річ у тім, що на фотографіях складно було оцінити реальні розміри. І ми подумали, що доросла собака – це наше цуценя. Як же ми здивувалися, коли з кімнати, виляючи маленьким хвостиком, вийшла наша крихітка. Вона була втричі менша за свою сестру!

Як мені здається, Ліма в момент нашої зустрічі була абсолютно спокійна, а от я пищала, як дитина. Ми зрозуміли, що приїхали в правильне місце, коли ближче познайомилися зі Світланою. Бувши недосвідченими “батьками” собаки, ми провели десятки годин, розмовляючи з нею телефоном, й до того, як забрали Ліму, й після. Пам’ятаю, ми з чоловіком буквально конспектували за Світланою. Було зрозуміло, що заводчиці дуже важливо, щоб її цуценя потрапило в люблячі руки, які знають, як піклуватися про собаку. Зізнаюся, ми досі пишемо Світлані з будь-якими питаннями, і вона завжди допомагає нам інформацією.

Чому вирішили дати собаці саме таке ім’я?

– Ми з чоловіком любимо подорожі й завжди хотіли в Перу, а Ліма – столиця цієї країни. А ще наш “тато” – фотограф, який знімає по всьому світу. Тож Ліма – це також посилання на знамениту супермодель. Враховуючи, наскільки наша маленька точена, тендітна, і які в неї довгі лапки, вона дуже нагадує зірку подіуму.

Часто господарі та їхні улюбленці схожі між собою. А як у вас?

– Усі кажуть, що Ліма та мій чоловік Женя дуже схожі. А я вважаю, що вона – вилита я (усміхається – ред.). Характером ми втрьох схожі ще більше. Адже вона виросла з нами, і ми виховували один одного. До речі, Ліма не гавкає, взагалі! Але якщо ми їдемо відпочивати на базу або в приватний будинок, там вона починає захищати територію і гавкатиме, якщо зайде хтось незнайомий. А в повсякденні Ліма сигналізує про те, що їй щось потрібно, лапкою. Це універсальна мова: лапка по руці чи нозі означає “погладь”, “пусти під ковдру”, “візьми на руки”, лапка по дверях – “відкрий їх швидше” тощо. А ще вона погано їсть. Моя мама каже, що Ліма мститься мені за неї. Я в дитинстві погано їла, і мама з бабусею завжди вигадували, як змусити мене з’їсти хоч щось. І ось тепер моя собачка проробляє зі мною таке ж. Але є ласощі, від яких вона не відмовляється ніколи. Це дивний набір: чорний хліб, болгарський перець і варена картопля з супу.

Ви сувора хазяйка чи добра?

– Під час підготовки до Ліминого переїзду до нас ми з чоловіком передивилися всі випуски «Перекладача з собачої» з Цезарем Мілано. Ці передачі дали нам розуміння, як працює психіка тварини, і як потрібно її навчати. Тому ми встановили декілька табу: собака не може спати в нашому ліжку і не повинна жувати взуття та меблі. Але в перші ж 5 хвилин у квартирі Ліма опинилася в нашому ліжку (усміхається – ред.). Вона завжди спить із нами, і ми відчуваємо її тепленький шовковий бочок поряд. В іншому ж вона не підвела – за все своє життя не зіпсувала жодної речі. Думаю, ми з Женею добрі та поблажливі господарі. Але всі команди віддаються серйозним тоном і голосом, особливо забороняючі.

Чи є якісь страхи у вашої собачки і як долаєте їх?

– Ліма ненавидить кусачки для нігтів. Тому ми дійшли того, що “манікюр” робимо пилочкою. Займає це багато часу, зате береже її нерви. А ще вона боїться, коли дорогою несуться спортивні мотоцикли з гучним звуком, і недолюблює салют, як і більшість собак.

У вас із чоловіком дуже насичені графіки. Чи встигаєте приділяти Лімі достатньо часу?

– Ліма настільки компактна, що її нескладно брати з собою скрізь, окрім фільмування. Ця порода – собака-компаньйон. Тому головне спокійне місцеперебування для неї – в нас на колінках. Наша дівчинка обожнює гуляти в парку в теплі пори року. І, до речі, я теж дуже люблю це місце. Прогулянки на свіжому повітрі корисні всім – і людям, і собакам. Ліма ніколи не будить нас рано-вранці. Вона без проблем користується пелюшкою, якщо прокинулася раніше.

Ви багато подорожуєте. В яких випадках берете собачку з собою?

– Ліма об’їздила пів Європи з нами на машині, бігала альпійськими луками, білосніжними пляжами Мексики та Флориди. Влітку вона їздить із нами до Греції. Загалом, у неї є друзі в 15-ти країнах світу. Але є й країни, в котрі собак не пускають. І тоді Ліма залишається з “бабусею” – моєю мамою. Там собаку балують, звичайно, а я ось страждаю. Почуття провини дуже схоже на переживання батьків, які залишили дитину вдома, а самі майнули на відпочинок.

Якось у сторіз ви публікували відео, в якому робите зарядку, і Ліма також потягувала лапки навпроти. Як вона цьому навчилася?

– Ліма часто потягається та розминає задні лапки. Щоразу, коли вона так робила, я говорила: “Потягушечки”. Тепер досить сказати це слово, – і наша собачка починає розминку. Все просто!

Як вважаєте, в чому головна перевага життя із собакою?

– Ти знаєш, що таке безумовна любов, і в неї є ім’я. Ти знаєш, що вдома на тебе чекають і раді тобі завжди. Якщо я плачу, Ліма приходить мене втішати. Вона так робить, навіть якщо я репетирую драматичні сцени зі сценарію. Це найніжніша і найчуттєвіша істота на світі! Собаки потрібні людям, щоб показати справжню любов.

Приєднуйтесь до нашого каналу в TikTok. Слідкуйте за новинами в Telegram, Instagram та Facebook.