Нещодавно у заміському елітному парково-готельному комплексі Equides Club відбувся Суперфінал Національного проєкту “КРАСА КРАЇНИ 2021”. Серед 11 конкурсанток перемогу здобула представниця міста Одеса — Аліна Вареник.
LeMonade запитав в дівчини про конкурс, енергію та відчуття краси.
Як ви вирішили, що хочете брати участь у конкурсі краси?
– Можна сказати, що вирішили за мене. (Сміється).
Спілкувались з подругою на цю тему і раптом у мене в стрічці новин — реклама про кастинг на конкурс “Краса Країни 2021”, тож я їй це показую та жартую, що, мовляв, дивись – нас телефон підслуховує.
А вона мені: “Так може це доля і варто спробувати?”. Я посміялась та кажу, що застара для таких конкурсів. А потім виявилося, що цей конкурс для 25+.
Поговорили та й годі. Але подруга взяла і зареєструвала мене. Тож згодом мені подзвонила Катерина, адміністратор конкурсу та сказала, що я не додала до анкети свої фото. І тут я все зрозуміла та вирішила зіграти в цю гру.
Раніше, я навіть не замислювалася про участь і не ходила до кастингів, та й у мене було багато стереотипів щодо подібних конкурсів. Між опціями: працювати, отримувати професію та досвід, набувати знань, демонструвати свою красу, — я вибирала все, окрім останнього. Одна з моїх головних цінностей — розвиток себе, я дуже люблю навчання. Тож я отримала дві вищі освіти, а також в мене є купа дипломів з різних сфер діяльності.
Часом, я навіть забувала, що дівчина, працюючи з ранку до ночі.
Що стало найбільшим викликом під час участі в конкурсі?
– Кожна учасниця мала створити відео “Один день з мого життя”, про себе та свої життєві погляди, щоденні справи. Створивши відео, розмістила його в соцмережах з закликом підтримати.
І тут понеслись коментарі… Люди, навіть не знаючи мене, а часом і не подивившись відео, почали давати свою оцінку, писати огидні речі, клеючи мерзенні ярлики, самі м’які з яких були на кшталт: “все зрозуміло, хто йде до тих конкурсів..”, “ой, що краще красуні не знайшлося?”, “як завжди все проплачено, навіщо за неї голосувати”, “більше в житті нема чим зайнятися..”. Чесно кажучи, хотіла йти з проєкту після цього. Бо за одну мить з освіченої, професійної та інтелігентної дівчини мене перетворили на “незрозуміло когось, що купила участь”, “дівчину при кимось”, та ін.
Але поплакавши та пропрацювавши це з психотерапевтом, зрозуміла, що це буде моєю точкою зросту. І пригадала слова своєю бабусі, що завжди говорила: “Нічого донечко, така людина”.
Чи ви стикаєтесь з оцінкою оточення, які не можуть поєднати те, що ви красуня і разом з тим — фахівець з маркетингу з серйозними кейсами?
– Ой, постійно. (Сміється). Це проходить червоною лінією протягом всієї моєї кар’єри. Часто при знайомстві люди дивуються, складають певне перше враження, а потім стається “розрив шаблонів”. Звичайно, ті, хто знають мене, як особистість чи професіонала, ті розуміють та органічно сприймають.
Ви – спеціалістка з маркетингу та супроводжуєте серйозні проєкти. Як вдалося поєднати робочі навантаження та участь у конкурсі?
– Звісно, нереально встигати в житті все. Замало годин для цього у добі. І під час підготовки до конкурсу, було складно приділяти роботі належний час. І особливо в останні тижні.
Тому частину задач я делегувала, намагаючись знизити свою участь у справах. Але окрім конкурсу та роботи, ще потрібно було приділяти час та увагу сім’ї та дому, а ще моєму маленькому чотирилапому другу – Умці. Та й собі, врешті решт.
Це було складно, графік був перенасичений, але я впоралася. Як то кажуть — тайм-менеджмент то сила.
Чи ви відчули зміни в житті чи ставленні до тебе після перемоги в конкурсі?
– По-перше, виросла моя самооцінка. Гадаю, що загалом багато дівчат на пострадянському просторі себе та свою красу недооцінюють. Думають: “я не красива, куди мені з такою фігурою, інші кращі, все куплено”. І я сама, стоячи на сцені, коли оголошували результати конкурсу, спершу подумала: “Це, певно, якась помилка. В сенсі я? Це мені тепер їхати на Всесвітній конкурс чи що?”. До конкурсу, деякі люди з мого оточення говорили, що, мов, навіщо тобі брати участь, ти ж все одно не переможеш. І тепер подивились на мене по-іншому, бо я, доклавши зусиль, взяла і перемогла!
Про кардинальні зміни, гадаю, можна буде казати вже після моєї участі в “Mrs. Gloube” в Китаї.
Що, по-вашому, містить в собі поняття “краса”?
– Щиро вважаю, що краса, це перш за все відображення твого внутрішнього стану і особистого ставлення до навколишнього світу (людей, тварин, природі, тощо). Тож, коли людина красива всередині і екологічно поводиться до інших — вона гарна і зовні. Навіть якщо її зовнішні риси не відповідають стандартам у суспільстві. Вона ніби випромінює цю внутрішню красу і гармонію, так, що оточуючі забувають нав’язані параметри краси та відчувають красу справжню.
Буває, навпаки — людина нібито ідеально відповідає усталеним параметрам, але по своїй суті не добра. І це також відбивається на обличчі і отримуємо людину з “красивою” маскою. Також я вважаю, що красива кожна жінка! Кожна по-своєму неперевершена. Але часом недоглянута, не слідкує за собою, здоровим харчуванням, не робить мінімальні фізичні вправи. І таким чином вона не дає розкритися та засяяти в повну міру, своїй справжній красі.
Гадаю, що догляд за собою — це проявлення любові до себе. Можливо, в суспільстві ми зараз тільки звикаємо до твердження, що і себе можна любити, і це не є проявом егоїзму.
Чи завжди ви відчували себе красивою людиною? Як підтримуєте це відчуття зараз?
– Відверто кажучи, я себе завжди відчувала звичайнісінькою дівчиною.
Так, я щиро вдячна улюбленим батькам за гени, дякуючи яким не виглядаю на свій вік. Але не відчувала себе тою самою “справжньою красунею”.
Ніхто мені у дитинстві не стверджував, що я красива та це мій козир по життю.
Часом, навколишні казали, що я красуня, але я завжди ніяковіла та махала рукою: “ой, ладно тобі”, замість того, щоб прийняти комплімент.
Тож конкурс дав підтвердження моєї краси саме для мене, додав впевненості та затвердив у думці, що ти не повинна відповідати кимось вигаданим стандартам.
Але, наголошу ще раз, що важливо підтримувати внутрішній стан доброти та ставлення до світу, духовність – тоді тільки люди побачать твою красу та дадуть тобі підтвердження цього.
Що відновлює ваш ресурс, де берете енергію?
– Я за темпераментом дуже енергійна людина, звідусіль черпаю сили. Дуже люблю готувати, роблю страви всіх кухонь світу та обожнюю годувати сім’ю та друзів. Гадаю, що якби не конкурс краси, то іншим проектом став би “МайстерШеф”.
Люблю вчитися новому, це завжди мотивує.
Звісно, моя сім’я і друзі — це джерело енергії і підтримки. Зустрічі і розмови з ними, мене дуже сильно наповнюють.
Спорт і танці — це також невіднятна частина мого життя, які заряджають, дають енергію і системність.
Духовність і допомога іншим — це те, що підтримує мене в різних життєвих ситуаціях, дає сили і мотивацію рухатися далі заради глобальних цілей.
Ну і, звичайно, мій собака Умка — невичерпне джерело енергії. Чи хочеш ти, чи ні, а він тебе змісить піднятися і побігати з ним.
Три ваші поради іншим жінкам?
1. Постійно розвиватися. Як професійно, так фізично та духовно. Бути в курсі змін та нових можливостей у професії, подій в суспільстві.
2. Займатися спортом! Це загартовує характер, виховує силу духу, дає енергію, допомагає перемикнутися і подолати складні випробування і, звичайно, тримати себе у відмінній формі та бути здоровою, що сьогодні актуально як ніколи.
3. Плануйте своє життя і ставте цілі на рік, п’ять, десять років. Конкретні, вимірні, надихаючі!
Для чого? Щоб жити щасливіше, щоб бачити своє зростання і досягнення. План підштовхує нас діяти.
Приєднуйтесь до нашого каналу в TikTok. Слідкуйте за новинами в Telegram, Instagram та Facebook.