Гурт Адвокати представив дебютний трек з майбутнього нового альбому

Пісня “Не всерьез” — перший сингл із нової платівки “Свое Дело” гурту Адвокати (ex-Dzierzynski Bitz). Дебютний альбом “23:45” вийшов у 2018 році та був добре зустрінутий громадськістю. Треки з “23:45” потрапили у добірку найкращих композицій 2010-х за версією Apple Music. А у виданні Meduza, рецензуючи платівку, зазначили, що «таку музику виконував би головний герой фільму „Асса“, якби його знімали зараз”.

Далі були клубні та фестивальні виступи: BeLive, URBAN Fest Druzhkivka, Hedonism, сапорт: Lust for Youth (DK), Jonathan Bree (NZ). 2020-го вийшов “Лайв на пустирі” — концерт, знятий у декораціях постапокаліптичного світу. Цього року Адвокати ненадовго зникли з радарів і тепер повертаються із оновленим звучанням.

На другому альбомі “Свое Дело” на нас чекає 8 треків, які складаються в одну цілісну історію про пошуки себе, особисті стосунки та переосмислення своєї ролі у світі. У процесі роботи над платівкою Адвокати пішли від електронного саунду першого релізу у бік авант-поп-звучання. Для цього жанру характерне використання незвичайних акустичних інструментів, орієнтальних грувів, ладів мікротональної музики. Але все-таки це, як і раніше, піп з відчутними образами та чіпкими мотивами; на альбомі відчувається вплив мелодизму 80-х, хоча стилістика перетнула межі жанру та умовної географії.

Трек “Не всерьез” починається з електронного рокабілі та псевдонаївних рядків “Девочка-сомнение, девочка-психоз… Я купил тебе букет лиловых роз…”. По ходу руху композиція вбирає у собі більше різних елементів і заходить на нову територію з краут-роковим бітом та вкрапленнями арабської перкусії. Образ пустельної дороги та дорожніх знаків, що утворюють абстрактні графічні патерни, посилює гіпнотичний ефект другої половини треку.

Для знімання відео довелося порушити місцеве законодавство офіційно знімати на Синайському півострові заборонено. На допомогу прийшли місцеві бедуїни. Вдалося знайти глуху ділянку дороги, за ніч розставити знаки і на світанку зробити той самий дубль у тонах марсіанської пустелі.

Вихідний мікс звучав начебто ти бачиш гарну картинку за запотівши склом, і ми природно очистили це скло, а після того, як записали в бас-лайн всі синтезатори, які у нас були, виявилося, що потрібна насправді бас-гітара, але не проста, а нікому не скажемо якась”, — розповіла саундпродюсер альбому Ярослава Маяка (Tonka, Bunht).