Від самого початку війни співак Віталій Козловський залишається в Києві і саме тут, під постійні звуки сирен та вибухів записав пісню “Інша весна”.

Це повстанська пісня,її автори Йосип Струцюк та Вадим Гаркавий. Вона була написана у 1985 році і має дуже цікаву історію. Автори надихнулися на її написання після перегляду світлин з Волині 40-50х років. Там тоді точилися кровопролитні бої, а на світлинах поряд з мужніми вояками української повстанської армії – привітні та вродливі дівочі обличчя. Вони не пошкодували своєї молодості та життя, щоб боротися за вільну Україну. І сьогодні рядки цієї пісні – у саме серце.

Наші прекрасні люди, які планували жити, будувати, працювати, створювати сім’ї, народжувати дітей, мужньо стали на захист нашої України від кривавого окупанта”, – розповів Віталій Козловський.

Відео відзняте в Києві,у місцях, де стискається серце – адже вони зазнали найбільших ворожих ударів у столиці. Це не відеокліп у звичному розумінні цього слова, це швидше оперативна хроніка, кожен кадр якої – живий та чесний.

Руйнування жахливі. Без болю дивитись на це не можна. Неможливо повернути людей, яких вже немає. Ця відеоробота – це крик душі кожного українця та звернення до всього світу – бути небайдужими до цього геноциду та нашого горя”, – доповнює співак.

Зібрали команду однодумців, які залишилися в місті. Знімали на невеличку портативну камеру, фотоапарат та телефон.

Поки проходив процес знімання, підходили люди, ділились історіями.

Чоловік в літах спав у своїй квартирі, коли прилетіла ворожа ракета. Квартиру, як і весь під’їзд, зруйнувало повністю. Його завалило. Дивом вибрався з-під уламків живим. Улюблена кішка загинула, бо легка, і її сильно кинуло об стіну від ударної хвилі. Розповідає про сусідів – не всі з них пережили цей удар. Тепер він живе у знайомих, і щодня приходить дивитись на те, що лишилось від колишнього спокійного життя.

Поряд стоять бабуся з маленькою онукою, сусіди. Вдивляються у обгорілий каркас будинку і нарешті знаходять вікно на 6 поверсі. Розповідають, що там жила найкраща подруга дівчинки, до неї часто приходили в гості в цю квартиру. Тепер від неї залишилися чорні порожнечі вікон.

Навколо дому розкидане те, що було улюбленими речами, частинками мирного щасливого життя людей, а крізь ці уламки пробиваються весняні першоцвіти.

У будинку, біля якого вдарила ракета, повністю випала стіна. На землі – глибока воронка від удару. Довкола – уламки меблів, чорні скелети обгорілих автомобілів. Чоловік прийшов у залишки квартири, щоб забрати те, що вціліло. Збирає найдорожче – родинні фото, рідні серцю дрібниці. Скарби, які тепер можна вмістити в одну невелику сумку.