KAMALIYA, GROSU та Marietta: як українські зірки провели свої перші радіоефіри

У цю суботу, 13 лютого, відзначається Всесвітній день радіо, і привітання приймають усі, хто так чи інакше пов’язаний з ефірними хвилями. Напевно, немає такого артиста, хто жодного разу не презентував свою пісню на радіо, а практично всі телеведучі пробували себе і у студійного мікрофона в тому числі.

Кого з селебрітіз запросили на інтерв’ю після першої ж авторської пісні, хто у власний дебют говорив більше за діджеїв, а хто й зовсім був у ефірі після анестезії — читайте далі.

KAMALIYA

Це було радіо УР1, мені було 15 років — і я вже була автором серйозного треку! Тоді на державному телеканалі була дитяча передача, і для її заставки потрібно було написати пісню. На тематику відео я написала музику й текст… І мене запросили на радіоінтерв’ю! Це було страшно, бентежно… Я соромилася, але тоді після ефіру мене запевнили, що я трималася відмінно. А моя пісня постійно грала в програмі.

NIKITA LOMAKIN

Перший ефір пройшов круто! Пам’ятаю, це була презентація пісні. Я дуже люблю говорити з ведучими, обожнюю незручні питання, тому мені було цікаво. Розцінюю можливість побатлити в розмові як виклик!

GROSU

Перший ефір на радіо відбувся, коли було мені 4 роки. Чесно: не пам’ятаю, як це було! Але пам’ятаю, як у 7 років вела програму на радіо “Апельсинка”. І мені подобається бути ведучою! Навіть до курйозів справа не доходила. Я люблю поговорити, причому діалог для мене зовсім не обов’язковий.

Marietta

Мій перший ефір був на “Русском Радио Украина”. Тоді ранкову програму вела легендарна пара ведучих — Сергій Галібін та Анна Свірідова.
У мене є така “фішка”: на ефірах я дуже багато чого хочу встигнути розповісти. В “активній фазі” така поведінка була років у 11 чи 12, коли все було в новинку. Ще й така крута станція — я там говорила без зупинки! У мене на всі питання були відповіді, я знала все, ведучі тільки махали головами. Я не знаю, про що вони думали в той момент, може, щось у стилі “ми підемо, нехай мала виговориться!”.

Андрій Чорновол

Я ніколи не мріяв працювати на радіо, але в 19 років випадково потрапив на кастинг. Мене взяли працювати диктором новин. Перший прямий ефір дався важко. Як зараз пам’ятаю: коли ввімкнувся мікрофон — ноги миттєво оніміли, очі округлилися, дихання збилося. Такого адреналіну я до того моменту не відчував ніколи. Три хвилини ефіру здавалися вічністю. А коли вони закінчилися — я зрозумів, що закохався в професію радіоведучого.

Маша Виноградова

Мій перший ефір трапився років в 17: я стажувалася на радіо “Промінь”, національній радіокомпанії України. Якраз у дебют (це, до речі, був прямий ефір!) у мене була “глобальна”, як тоді здавалося, місія: мені потрібно було представити гостя та розповісти про нього коротко для того, аби потім основний ведучий продовжив із ним спілкування. В мене був розписаний увесь мій текст, по ідеї, жодних труднощів не мало виникнути… Але тільки загорілася кнопка “On Air” — я впала в паніку. Моє серце билося як навіжене, причому в усьому тілі! Я абсолютно не чула свого голосу, але, на щастя, не мовчала — і цілком успішно виконала завдання. Як потім виявилося — зробила це дуже навіть непогано, хоча зовсім не чула, що говорю!

Міла Єрємєєва

Найяскравіший курйоз був під час прямого ефіру, коли зламала зуб горішком кеш’ю. Але гордо проковтнула — та вела ефір далі, не подаючи виду. В одному з ефірів танцювала на столі для Макса Барських. З артистами завжди якісь курйози: як заговорили, так і забуваємо вийти в ефір. А ще пам’ятаю, коли приїжджала від стоматолога на радіо, могла ще з анестезією вести ефір і щебетати про прекрасне.