Львівська ОВА спільно із лейблом MONOTON та співаком OKS презентували соціальний проєкт

Мільйони українців через війну втратили свої домівки та змушені були рятувати своїх рідних та шукати безпечне місце, тікаючи від російської агресії. Львів, як і багато інших міст України, став другою домівкою для сотень тисяч сімей, а львів’яни – новою родиною.

Львівська обласна державна адміністрація, музичний лейбл MONOTON та артист OKS об’єдналися у колаборацію і представили спільний проєкт та пісню “Я хочу до Львова”. Мета проєкту – аби кожна родина після війни обов’язково повернулася до своїх рідних домівок та міст, які вони так люблять.

Відео “Я хочу до Львова” було знято на Площі Ринок. Героями ролика стали люди, що кожен день стоять на сторожі нашої країни, рятують життя та захищають мир і спокій – лікар, балерина, волонтер, рятувальник, власник бізнесу, військовослужбовець ЗСУ та 4-річна дівчинка Афіна з Маріуполя. Вони зачитали рядки із вірша Андрія Панчишина “На площі Ринок”.

Одним з героїв ролика став військовий. Фото: пресслужба

Автором треку став співак і музикант Віталій OKS. Він народився і живе у Львові. Займатися вокалом виконавець почав вже у 6 років, отримуючи від співу щирі емоції. У 16 років спробував взяти участь у шоу “Голос країни”, потрапив на найбільшу сцену України, і став суперфіналістом 10-го сезону.

Після початку повномасштабної війни подзвонити до близьких, знайомих, друзів і запитати “Як ти?” стало життєво необхідною справою. У цей вечір я бачився з подругою, яка була змушена залишити свою домівку через бойові дії. Ми довго розмовляли, а коли прощались вона сказала: “Знаєш, я так хочу додому! Хочу до друзів, до рідних! Хочу до Львова!”. Тоді ці слова залишись відлунням у моїй голові. За 15 хвилин з’явилася мелодія та рядки склалися у текст пісні. Це стало справжнім маніфестом у моїй творчості”, – розповів OKS про історію написання треку.

Організатори проєкту впевнені – війна закінчиться, ми все відбудуємо, все встане на свої місця, а люди повернуться додому. Проте ми завжди будемо пам’ятати, що нас підтримувало та об’єднувало увесь цей час.