Олег Скрипка, Юлія Саніна та Олексій Суханов читають поезію війни

Протягом декількох місяців арт-проєкт продюсера Павла Шилька “Буремні вірші” за допомогою віршотерапії ментально підтримує та допомагає українцям зцілювати душевні рани, завдані війною.

Відомі українські зірки читають поезію, що була створена під час повномасштабної війни росії проти України та увібрала в себе всі страждання та біль авторів, завданих російською агресією. Вірші доповнюються музикою та асоціативним відеорядом, що підкреслює суть творів. У проєкті вже взяли участь Маша Єфросиніна, MONATIK, Алла Мазур, Артем Пивоваров, Олег Панюта, Олена Кравець, Павло Зібров, Володимир Остапчук, Стюарт Маккензі та інші.

В наступну добірку відеопоезії увійшли твори у виконанні справжнього патріарха українського року Олега Скрипки, тендітної солістки THE HARDKISS Юлії Саніної, відомого телеведучого Олексія Суханова та автора проєкту Павла Шилька.

Отримавши пропозицію стати одним з голосів арт-проєкту “Буремні вірші” Олег Скрипка не тільки одразу ж погодився, а ще й запропонував власний авторський вірш. З початком війни у творчому доробку Олега з’явилося чимало творів, присвячених темі війни, а вірш “Садок вишневий коло хати” – один з найпроникливіших…

Голосом Юлії Саніної звучить вірш “Я залишила свою душу…” авторки Юлії Якимової. За освітою Юлія – вчитель української мови, а за покликанням – поет і кондитер. Все своє життя вона пише вірші. До війни це була переважно інтимна лірика, але після 24.02 єдиною темою віршів стала війна. Юлія дуже любить Україну і ніколи не мріяла покинути її, але через агресію росії вона вимушена була виїхати разом з донькою з рідного Дніпра до Польщі.

З кожним днем Юлію все більше гризло сумління, що вона не вдома, що ніяк не допомагає перемогти ворога. Вона дуже сумувала за рідними, за домом, за Україною. Адже все її життя залишилося в Україні. Так і народився цей вірш.

На початку бойових дій відомий телеведучий і журналіст Олексій Суханов вступив до лав тероборони. Проте, знайшов час підтримати українців не тільки зі зброєю в руках, але і ментально, за допомогою віршотерапії. Сьогодні він читає пронизливий вірш Юлії Гринюк “Круасани, кава та війна…”. На створення вірша її наштовхнуло спілкування з вже колишніми друзями з росії, котрі “нічого не розуміють”. Вірш Юлії – це крик душі, який насправді неможливо повноцінно передати ні словами, ні емоціями.

Традиційно компіляцію відеовіршей проєкту закриває його засновник Павло Шилько з віршем іспанською мовою авторки Карли Маріани Россі. До слова Карла є донькою Надзвичайного і Повноважного Посла Аргентинської Республіки в Україні та великим патріотом нашої країни. Павло виконує твір мовою оригіналу.