Виховання дітей — справа не з простих, особливо у сучасному інформаційно завантаженому світі. Проте, саме сім’я закладає фундамент для становлення особистості та її здатності пристосуватися до умов сьогодення.
Економічна грамотність та соціалізація є неодмінною складовою розвитку дитини. Кишенькові гроші, як мініатюра фінансового світу дорослих, навчить дитину важливим речам, які стануть у пригоді на все життя!
Психолог Ніна Доценко дала прості рекомендації для читачок LeMonade, які допоможуть батькам навчити дитину ефективно розпоряджатися грошима.
Вважається, що оптимальний вік для отримання кишенькових грошей 6-7 років, проте, знайомити дитину з деякими поняттями можна починаючи з 4-5 років шляхом залучення. Наприклад:
- Дайте можливість дитині сплатити у кафе чи магазині. Коли це відбудеться, малеча побачить, що грошей не стало і це стимулюватиме цікавість дослідити процес і цінність грошей.
- Якщо ви маєте обговорити тему пов’язану з грішми з кимось, можливо зміну тарифного плану, купівлю дечого, тощо., залучайте до своєї розмови дитину. Це дасть можливість почути деякі фінансові терміни, пофантазувати на тему економічних процесів.
Важливо розуміти, що кишенькові гроші — це не ті, які використовуються для проїзду, харчування та інших необхідних витрат. Вони не мають бути пов’язані з платою за оцінки в школі чи прибирання вдома.
Кишенькові гроші — спрямовані на незалежне, неконтрольоване ззовні використання їх дитиною. Чому це важливо? Тому, що людині необхідно отримати досвід самостійного розпорядження фінансами, планування, використання аби згодом ефективно робити це в житті.
У молодшому шкільному віці, слід починати давати кишенькові гроші, бажано на регулярній основі (1-2 рази у тиждень). У підлітковому віці можна робити це рідше, адже підлітку важливо навчитися довготривалому плануванню бюджету (1 раз у місяць). До базових рекомендацій по виданню кишенькових грошей дітям належать такі:
- Сума незмінна (незалежно від обставин). Мається на увазі, що не треба забирати видані на тиждень гроші або додавати їх у ході тижня, жаліючи, якщо дитина не вклалась у свої витрати. (дайте їх досвід відповідальності, стимулюйте її мислення питаннями без докору “Чому на твою думку тобі не вистачило? Що можна зробити наступного тижня, щоб вистачило?”)
- Витрати мають бути на власний розсуд дитини. Дозвольте вашій дитині зрозуміти свої бажання і відчути всі етапи реалізації його. Поясню на прикладі з практики. Досить часто серед клієнтів зустрічаються вже дорослі люди, які не знають чого хочуть. Їм важко мріяти, бажати, ставити цілі. Одна з причин такої особливості в тому, що вони не навчились чути свої бажання в дитинстві під тиском маніпуляцій дорослих. Тому відступіть від стратегії “Я краще знаю” у контексті кишенькових грошей і дозвольте дитині купляти те, що бажає саме вона.
- Навчіть збирати гроші. Наприклад, коли дитина забажає купити щось не по кишені, розкажіть як це може бути досягнуло. Відтермінована покупка стане ціллю, а утримання у свідомості дитини цілі та шляху до неї, стане важливим і корисним досвідом.
Отже, батьки мають діяти як посередники між дітьми та реальним світом. Навіть така, незначна здавалося б річ, як економічна грамотність та кишенькові гроші, обумовлюють те, як ця людина взагалі буде ставитись до своїх грошей у житті.
Приєднуйтесь до нашого каналу в TikTok. Слідкуйте за новинами в Telegram, Instagram та Facebook.
