Іван Тараненко: "Сцена для мене — подіум, де я можу сказати все..."

Іван Тараненко: "Сцена для мене — подіум, де я можу сказати все..."
Іван Тараненко. Фото: пресслужба

У Києві з 20 по 25 серпня відбудеться третій фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage-2020. Традиційно захід збере шанувальників музики, літератури, візуального мистецтва і театру в саду Софії Київської. 

24 серпня о 17:00 музичне дійство представить Іван Тараненко, автор проекту “FusionFonia_Музика української землі”. LeMonade запитав у композитора про українську культуру, штучний інтелект та творчість.

В нас з 2017 року відносно нова назва колективу “Ivan Taranenko MUSCLUB”. Це маркетинговий хід, що зроблено саме для просування закордон”, — каже Тараненко.

Ivan Taranenko MUSCLUB. Фото: пресслужба

Ваш перфоменс називається “FusionFonia_Музика української землі”. Що це означає? Скільки часу триває робота над таким проектом?

– Частина проекту була зроблена раніше, якщо ж починати з нуля, то займе багато часу. В мене запланований цілий цикл концертних програм “Музика української землі”, починаючи від Різдва й закінчуючи літньо-осіннім обжинковим циклом. Але тут я зібрав, можна сказати, найкраще — “Пори року — пори життя”. Українська музика надзвичайно цікава. З усієї кількості українського фольклору якщо використано у творчому доробку композиторів 5%, то дуже добре. В мене вдома є шість томів американського видання Зіновія Лиська 1968 року — один том представлений суто як покажчик назв пісень та інструментальних мелодій на 500 із лишком сторінок. А таких томів було мінімум десять, і у них зібрані точно не увесь музичний фольклор. Деякі пісні, впродовж кількасот років, стали чомусь польськими, російськими. Навіть зараз “Ой чий то кінь стоїть” і білоруси, і поляки вважають своєю піснею. А от у цьому виданні власне і досліджується автентичність цієї та інших пісень, яка власне відноситься до авторства української народної творчості

Що в українській культурі вас приваблює як творчу людину?

– Приваблює спочатку те, що це українське і наскільки професійно це зроблено. Важлива якість! Наприклад, український “Запорожець” з потужністю Мерседеса. Але ще ж і форма потрібно, щоб була цікава і естетика… Якість працюватиме завжди, але і питання в тому, яке наповнення. Можемо зараз побачити серіали, які з російською складовою, але йдуть начебто українською мовою.

Українська культура досить потужна, її не можливо випалити ні голодоморами, ні репресіями, ні владними циркулярами, якими намагалися знищити українську мову, а значить пісню, а значить і музику в цілому. Що дійсно шкода — пожежа на “Українському радіо”, яка сталася пару десятиліть тому, коли згоріло багато записаних українських народних пісень, які зібрали та записали фольклористи впродовж багатьох років.

Загалом основна ідея — українське, яке спрямоване на виховання нації, здатної по-справжньому любити свою рідну країну у її культурному розмаїтті.

Які гастролі вам запам’яталися найбільше і чому?

– З великим оркестром гастролі за кордон майже неможливі. Легше на місці знайти людей і навіть вигідніше організаторам. Гарно приймали українську музику в Угорщині, Німеччині, Польщі. Більше по Європі поїздив. В США ось мою музику більше виконують без мене.

Яке ставлення у вас до сучасної української музики? Можете когось виділити?

– Якщо говорити про зріз української музики в цілому, то тут і Ніна Матвієнко, і Роман Гриньків, і то раніше цікавився групою “Океан Ельзи”. Крім того, мені імпонують Джамала, Іван Леньо, Бубмбокс, Сестри Тельнюк, ILLARIA, Тарас Чубай. Також є цікаві молоді колективи, які знаходяться на досить непоганому рівні. Цікавий проект ONUKA (Наталка Жижченко), менш розкручений, але набирає оберти гурт “О” (Ольга Чернишова) та багато інших. Сьогодні так багато сильних і самобутніх співаків, що вже пора скласти своєрідну Енциклопедію Співочої України. Що стосується джазової складової, то в Україні сьогодні немало колективів, які гідні конкуренції із музикантами світового рівня. Це і Андрій Чмут (саксофон), і Олексій Боголюбов (фортепіано), і той самий Олексій Герман (труба), з яким я багато років вже працюю.  Ось, той самий відомий фестиваль Jazz in Kiev, який у свій час робив Олексій Коган, презентував зірок світового джазу в Україні, саме у Києві. Тому, Слава Богу, є на чому і кого виховувати на шикарному професійному рівні. Якщо говорити про світовий сучасний мейнстрім, то він дуже розмаїтний та об’ємний. Для мене є багато цікавих джазових музикантів, як старої школи так і абсолютно молодих але вже достатньо потужних по своїй харизмі і професіоналізму особистостей, яких доводилось чути і наживо в концертах і постійно слухати у відео й аудіо запису, а дещо й по кілька разів поспіль… Стосовно музики, яку робить Стінг — це рівень, до якого довго треба повзти багатьом музикантам. Він робить речі, які  багато в чому  співзвучні з моїм баченням. Власне, він цікавий ще й тим, що працює над різними проектами — об’єднує різні стилістичні напрямки та жанри.

Ivan Taranenko MUSCLUB. Фото: пресслужба

Буває, що виконавці грають музику не так, як вона була задумана. Що ви робите в цьому випадку?

– Деякі композитори істерять в такому випадку. В мене всередині, якщо відверто, теж іноді такий процес відбувається, але я намагаюся не давити, а чекати поки людина прийде до цього сама, має зрозуміти художню канву твору.

Заміна музиканта може бути?

– Так, таке буває. Нещодавно був концерт на якому я чітко зрозумів, що з деякими з цих людей я не зможу далі працювати. Шкода, що таке відчуття приходить пізніше, а не на репетиції, наприклад. Однак поганий досвід — це краще, ніж якби його не було взагалі. Я завжди працюю з музикантами високого рівня, інша справа — ставлення до своєї роботи. От саме про це мова — про ідею, а не про гроші.

Під час концертів більше отримуєте енергію чи віддаєте?

– Буває по-різному. Сцена для мене — подіум, де я можу сказати все (або майже все), що думаю. Як правило, зал сприймає музику добре, коли я ділюсь потаємними, але позитивними емоціями, то і я наповнююсь позитивом. Але були і періоди, коли я був виснажений організаційними питаннями, грав музику просто на “автоматі”. Такі виступи без кайфу відбуваються, у таких випадках усе тримається суто на професіоналізмі, щоб не відчувалось, що щось не так із виконавцем Це складно, але іншого шляху не може бути…

Ivan Taranenko MUSCLUB. Фото: пресслужба

Що ви думаєте про використання штучного інтелекту для написання музики? Чи може він створити щось дійсно досконале?

– Нещодавно почув, що десь у Європі виділили певну суму коштів на створення штучної матки. Тобто, куди ми йдемо? Я цього не розумію. Господь розмовляє мовою музики, і таке зламати дуже важко. Штучний інтелект не навчиш відчувати, як людське серце, духовне начало не інтегруєш у комп’ютер. Штучний інтелект може написати музику, але не свою. Якщо задати комп’ютеру параметри ознак і характерні елементи творчості, наприклад Баха, то вийде щось подібне на музику Баха, але гадаю, що все ж таки досить віддалено. Формально буде виглядати дуже схожим на музику цього ґеніального композитора. Але автентичність мислення самого Баха важко інтегрувати у материнську плату самого коштовного комп’ютера на світі!  Композитори якраз і відрізняються тим, що мають власну логіку мислення. Це саме те, що стилістично відрізняє творчість кожного з них. Логіку Шостаковича або Лятошинського ви ніколи не сплутаєте з логікою Прокофьєва або Ревуцького, хоча вони жили і працювали майже поруч і в один час.

Існує думка, що дітей з дитячого віку потрібно привчати до класичної музики. Чи варто це робити?

– Так. Проводили чимало досліджень на цю тему. Це потрібно робити з лона матері. Дитина народиться радісною, якщо ж майбутній мамі постійно слухати важкий рок — то дитинка буде уся на нервах.

Це не значить, що не можна слухати гарний рок, навіть важкий, але для цього має бути здоровою нервова система. Ні разу не чув, щоб психічно неврівноважених або нервових людей реабілітували рок-музикою. А класичною, так, це цілком можливо. Тому душа людини, яка прослухала якийсь гарний класичний твір, буде більше прагнути до світлого, чогось чистого і високого, до Всевишнього…   

Як відомо, у рамках фестивалю загалом заплановано близько 40 подій, частина з яких буде транслюватися онлайн. Тож долучитися до дивовижного простору, наповненого мистецтвом і натхненням, зможе будь-хто у будь-якому куточку світу.

Нагадаємо, раніше LeMonade дізнався у Андрія Кириченка про перфоманс, присвячений творчості Марії Приймаченко та його експерименти у музиці.

Приєднуйтесь до нашого каналу в TikTok. Слідкуйте за новинами в TelegramInstagram і Facebook.

Оставьте комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *