Серйозні проблеми з харчуванням у людини можна розпізнати при перших симптомах. Будь-які порушення є серйозною загрозою для здоров’я.

Що вказує на проблеми з харчуванням і як взяти ситуацію під контроль — LeMonade розбирався разом з кандидатом психологічних наук Віктором Вусом.

Їсти чи не їсти? Це питання ніколи не полишає нашу “голову”, перебуваючи то в свідомості, то в підсвідомості.

Система харчування корисна для нашого фізичного здоров’я, але водночас культура споживання їжі є необхідною складовою і психічного здоров’я особистості.

Весь наш настрій, всі наші емоції та переживання на рівні фізіології  – це просто баланс калію та натрію ззовні та всередині нервових клітин. І, безумовно, їжа, як набір хімічних речовин, чинить безпосередній вплив на зміни у цьому балансі. Ані калій і натрій, ані серотонін та ендорфіни, ані інші “гормони щастя” не виникають “з нічого”, на порожньому місці. Вони виробляються в організмі саме з їжі.

Як вчасно зрозуміти, що ваша харчова поведінка порушена?

По-перше, з точки зору психічного здоров’я людини, правильна харчова поведінка  – це коли ви смакуєте їжу, насолоджуєтесь і отримуєте задоволення від споживання харчових продуктів. Саме тому, коли ви механічно “заковтуєте” страви чи продукти –  це є порушення харчової поведінки і шкода для вашого здоров’я.

По-друге, зараз у міжнародний перелік психічних розладів додане ще одне захворювання, яке називається Орторексія Нервоза. Цей психічний розлад пов’язаний з надмірною “зацикленістю” людини саме на здоровому харчуванні. Отже, коли занадто “переймаються” здоровим харчуванням — це теж порушення харчової поведінки.

Чому ми недоїдаємо чи переїдаємо?

• З однієї сторони, фізіологія споживання їжі активно “співпрацює” з ділянками мозку, які відповідають за відчуття безпеки. Після перегляду новин через інтернет\телебачення\медіаканали далеко не кожна людина може сказати, що вона відчуває себе в безпеці. Саме тому і активізуються фізіологічні процеси забезпечення нашого організму запасами харчових продуктів (на випадок екстреної ситуації).
• З іншої сторони, існує таке поняття як “нейромаркетинг”. Дизайн рекламних кампаній спрямований на те, щоб різними шляхами спонукати нас купити харчові продукти і спожити їх. І це не обов’язково буде безпосередній вплив на підсвідомість людини. Дуже часто на буденному рівні люди вірять в силу впливу нейромаркетингу і тим виправдовують свою харчову поведінку: не ми такі – життя таке.
• Також існує соціальний статус та стандарти. Суспільство регулярно “продукує” різноманітні стандарти щодо споживання їжі та краси\здоров’я. І ми намагаємось відповідати цим стандартам. Гонитва за такими стандартами дуже часто нівелює індивідуальність людини (і тоді ми впадаємо у протилежну крайність – починаємо більше їсти і “заїдати” своє горе.

На прикладі старожилів, ми впевнено можемо казати, що немає загальних рецептів здорового харчування чи найбільш ефективної дієти. Що здорово для одного, то може бути шкідливо для іншого.

І які кроки варто зробити, щоб виправити ситуацію?

• Спланувати режим та раціон. Якщо ви будуєте стіну будинку, то ви ж не кладете, наприклад,  дві цеглини, кусок деревини, блоки; ви ж не будуєте спочатку дах, а потім стіну… основою надійної будівлі явно буде не хаотичний набір різних матеріалів, та не хаотична розбудова різних частин… Ви плануєте будувати дім, ви попередньо підбираєте відповідні матеріали для відповідних частин будинку, визначаєте план та послідовність будівельних робіт.

Їжа –  це теж будівельний матеріал нашого організму, і тому споживання їжі та раціон теж мають бути чітко сплановані.

• Чітко визначити для себе: з якою метою ви намагаєтесь регулювати своє харчування? Якого результату ви хочете досягти?
• Обов’язково звернутись до фахівців, щоб розробити індивідуальну, саме для вас корисну систему харчування… не до інтернету, а саме до фахівців.
• Навчитись насолоджуватись смаком їжі, відчувати задоволення від її споживання (а не механічно поглинати продукти). Поєднувати і психологію і фізіологію, налагодити корисну для вас співпрацю шлунку і розуму

Коли ми проводили міжнародне дослідження з Орторексії Нервоза, то виявили цікаву тенденцію. Переважна більшість опитаних українців визначили страви нашої національної кухні як не корисні, а національні харчові традиції  – як шкідливі для здоров’я.

Як додаткове підтвердження цього, достатньо озирнутись довкола: у нас дуже багато кафе, ресторанів японської, китайської, італійської кухонь, і зовсім обмаль закладів харчування саме нашої національної кухні

Ми чомусь наївно вважаємо, що якийсь заморський фрукт чи харчові продукти набагато корисніші ніж наші місцеві.

Наша природа, особливо навесні та на початку літа, дає нам стільки можливостей для оздоровлення організму. І часто взагалі безплатно! Але ми цього не помічаємо, а із заздрістю дивимось на заморські продукти. Цінувати своє це дешевше, практичніше і набагато корисніше для здоров’я, запевняє Віктор.

Приєднуйтесь до нашого каналу в TikTok. Слідкуйте за новинами в Telegram, Instagram та Facebook.