Наталія Васько: "Перед виставою іноді таке хвилювання, що хочеться втекти"

Наталія Васько: "Перед виставою іноді таке хвилювання, що хочеться втекти"
Наталія Васько та Олег Савкін. Фото: прес-служба

У четвер, 5 грудня у Великому залі Оперної студії консерваторії відбудеться прем’єра комедії “Вулкан пристрасті” за участю відомої кінопари України Олега Савкіна і Наталії Васько. Постановкою займався режисер Мирослав Гринишин.

В основі сюжету – зворушлива історія стосунків чоловіка і жінки, які 25 років живуть на одному поверсі. Всі ці роки вона вітається з ним, а він не відповідає.

LeMonade поспілкувався з артистами про цей проект, українських акторів та вільний час.

Розкажіть про виставу. У чому особливість? Чого вона може навчити глядача?

Мирослав: Всі люди живуть в такому світі, мають у внутрішній шафі якісь скелети. Але мало людей мають мужність поглянути на речі з минулого, які висять в їхніх шафах. Власне, ця історія є однією зі спроб подивитися на тих людей, які мають готовність поглянути на те, що було з ними 25 років тому. Ми переживаємо в цей час загостренні почуття, коли здається, що можеш перевернути гори, потрапляєш в такі взаємини, коли голова йде обертом. Саме ця вистава про двох людей, які вже старше і роблять екскурс в історію зародження почуттів. Це показує наскільки любов може бути справжньою, а не корисливою.

Кожна людина в залі буде асоціювати себе з певним персонажем.

Що найскладніше у виставі, якщо говорити саме з режисерської боку?

Мирослав: Це кубик-рубик. Неправильний поворот того чи іншого боку дає невірну інформацію і зчитування для залу. Ми в процесі репетиції намагаємося побудувати коректно і тонко історію взаємин. Герої різні, але щось їх об’єднало.

Мирослав Гринишин, Наталія Васько та Олег Савкін. Фото: прес-служба

Є моменти, які ви відпрацьовуєте по кілька разів на репетиціях? Щось може важко дається?

Наталя: У мене було два проекти паралельно, тому основна робота над цією виставою тільки зараз починається. Історія моєї героїні буде розказана правильно, якщо вірно будуть розставлені всі акценти, які допоможуть розкрити і її “скелети в шафі” і таємні бажання, мрії і страхи. У роботі над сценами я не припиняю дивуватися своєю героїнею і мені іноді здається, що фраза “Любов зла” як і раніше жива. Адже, часто складно зрозуміти, як можна людину полюбити з її мішком неясностей. Чоловіки і жінки, все-таки, замішані з різного тіста. Напевно, сила любові і полягає в тому, що ти відкриваєш для себе людину, тому що починаєш її розуміти. Хочу, щоб ця вистава говорила про безумовну любов.

Скільки часу потрібно для роботи над однією роллю до самого її виконання? Режисер імпровізації дозволяє?

Наталя: Так, Мирослав не проти імпровізації, ми відчуваємо себе вільно, репетируємо невимушено, по-різному: плачем, обіймаємось, радіємо. Якщо ти любиш і небайдужий до своєї роботи, то і глядач обов’язково це відчує.

Олег: Ніколи не вистачає часу. У нас є й інша робота в театрі. Робота над роллю – це не тільки репетиції. Це процес, який триває постійно, раптово можеш зрозуміти, як саме треба говорити якусь репліку. Театр – це живий організм.

Наталія Васько та Олег Савкін. Фото: прес-служба

Якщо зйомки затягуються і хочеться спати, як намагаєтеся привести себе до тями?

Наталя: Чай і кава. Алкогольні напої ми не п’ємо.

Олег: Каву можна пити, коли немає захоплення від роботи. А коли в процесі, то немає часу ні на що. Я беру чай і бутерброди, але навіть може не бути часу на ковток води.

Як з віком змінюється ваше ставлення до професії?

Наталя: Слава Богу, нічого не змінюється. Я як і раніше трепетно ​​люблю свою професію. Щоразу все починається з чистого аркуша і навіть багаж пережитого не допомагає. Завжди переживаю, чи зможу? Раневська говорила: “Довіряю першому прочитанню п’єси”. Так і у мене, коли вперше читаю п’єсу, то відразу можу сказати моя це історія або не моя, але далі починається робота, муки творчості, так би мовити, щоб стати провідником між автором і глядачем. Звичайно, роки роботи в професії допомагають виходити на сцену і робити перший крок більш впевнено.

Наталія Васько та Олег Савкін. Фото: прес-служба

Менше хвилюєтеся?

Наталя: Хвилювання є завжди. Це правильний діагноз того, що ти ще живий актор. Зізнаюся чесно, бували такі спектаклі, перед якими було таке хвилювання, що хотілося втекти.

Олег: Досвід допомагає. Я відчуваю сценічний простір і можу мислити категоріями мізансцени. Однак кожна роль починається з чистого аркуша, тому і виходить кожен раз як в перший раз.

Кого з сучасних українських акторів в театрі неодмінно повинен побачити кожна освічена людина, по-вашому?

Наталя: Олег Савкін. Також мені завжди подобалася робота Богдана Ступки і Олексія Вертинського. Я вражена і від роботи Романа Віктюка, а саме виставою “Дама з камеліями” і “Святе чудовисько”.

Наталія Васько та Олег Савкін. Фото: прес-служба

Зараз задіяні в кіноролях?

Наталя: Зовсім недавно я закінчила роботу в серіалі “Доброволець” Ахтема Сейтаблаєва. Також йдуть спроби в інших проектах, чекаю відповідь.

Олег: Я на цей час взяв паузу. До цього знявся в невеликому серіалі “Колишня”. Там цікавий матеріал, на екрани має вийти в кінці цього року.

На ваш погляд, кіно або театр здатні більше привернути увагу людей до серйозних тем?

Наталя: Колись говорили, що не можна порівнювати театрального “Гамлета” Висоцького і кіношного “Гамлета” Смоктуновського, адже вони грали по-різному і про різне. Але вони грали геніально! І слід, який вони залишили цією грою, по-моєму, однаково великий.

Звичайно, кіно і телебачення – це більш широка аудиторія. Але повірте, що талановита театральна постановка, здатна наробити не менше шуму, в хорошому сенсі слова.

Наталія Васько та Олег Савкін. Фото: прес-служба

Скажіть, будь ласка, як Ви ставитеся до сучасної української літератури?

Наталя: Я дуже люблю твори Катерини Бабкіної, особливо її десять новел “Щасливі голі люди”. Її кожна новела просякнута болем війни. Читала і відчувала, що це повинно бути кіно! Люблю її поезію.

А як ви любите розслаблятися, проводити вільний час? Може екстремальний спорт цікавить?

Наталя: У мене була колись в Криму ситуація на морі, після якої я зрозуміла, що не з тих людей, які готові ризикувати. Маю відповідальність перед сім’єю і людьми, які мене люблять. Грати з життям упаду чи ні, я не готова. Мій відпочинок – це прогулянки, красиві місця і бесіди з цікавими людьми.

Олег: У нас все життя – це екстрим. У мене в театрі теж чимало цього. За свою театральну життя я вже вішався на сцені, треба було зробити трюк – зістрибнути з другого поверху. Завис на шнурівках, які зображували виноград. Ще мене били шпагами під час виступу, а потім везли після цього в лікарню, зашивати.

Наталія Васько та Олег Савкін. Фото: прес-служба

Підписуйтесь на канал в Telegram, слідкуйте за нами в Instagram і читайте важливі новини в Facebook.

Оставьте комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *